Оперативне лікування кісткових пухлин

Новоутворення кісток – це патологія, при розвитку якої утворюються доброякісні чи злоякісні пухлини (переродження кісткової й хрящової тканини), що вражають скелет. Людський скелет складається із 205-208 кісток. Доброякісні пухлини кісток частіше діагностують у пацієнтів молодого дорослого віку.

Класифікація доброякісних утворень кісток

1. Пухлини, утворені з кісток (остеома, остеоїдна остеома, остеобластома).
2. З хрящів (хондрома, хондробластома, остеохондрома (кістково-хрящовий екзостоз).
3. Гігантоклітинна пухлина.
4. Судинні новоутворення (гемангіома, лімфангіома).
5. Інші сполучнотканинні новоутворення (ліпома, фіброма).
6. Пухлиноподібні ураження кісток (нейрофіброма, одонтома, еозинофільна гранульома, солітарна кісткова кіста (СКК), аневризмальна кіста, неосифікуюча фіброма (НОФ), фіброзна дисплазія).

Причини виникнення

Вірогідні причини появи та розвитку пухлин хрящових і кісткових структур остаточно не відомі. Побічні новоутворення – результат неправильного розвитку тканин в організмі. Їх відносять до категорії «передпухлинні захворювання». Також доброякісні новоутворення можуть перероджуватися на злоякісні.

Що стосується первинних пухлин, фахівці надають сприятливі фактори для їхнього виникнення:

• взаємодія з променевими та хімічними канцерогенами;
• несприятливий стан зовнішнього середовища;
• гормональні та обмінні збої в організмі;
• постійні розлади нервової системи;
• спадкова схильність;
• системні порушення в організмі;
• так звана «вірусогенетична теорія» встановила, що для розвитку новоутворень злоякісного характеру необхідне поєднання середовищного та генетичного факторів.

Діагностика

Основним симптомом при появі пухлини є наявність самої пухлини, що нерідко зростає, і болю в області пухлинного ураження. Діагностика зводиться до огляду пацієнта лікарем, проведення таких діагностичних процедур як рентген, КТ, МРТ, а за необхідності та інших спеціалізованих методик. Вінцем діагностичної трійки є морфологічне дослідження пухлини, яке передбачає вивчення біопсійного матеріалу, або дослідження самої пухлини, тобто її препарату (операційного матеріалу).

Рентгенологічні ознаки доброякісних пухлин кісток:

• точні контури утворення;
• обідок склерозу;
• солітарний характер пухлини;
• здуття кістки (однієї чи кількох);
• відсутність періостальної реакції (на подразнення);
• повільний розвиток новоутворення.

Конкретні рентгенологічні ознаки

Остеосаркому - це пухлиноподібне новоутворення, що повільно розвивається з кісткової тканини, не схильне до переходу у злоякісний стан. Клінічно розрізняють дві форми остеосаркоми: пухлини, що швидко розвиваються, з гострим початком захворювання, різкими болями і повільніше розвиваються пухлини з менш яскравими клінічними проявами. При швидко зростаючих формах пухлини виявлення легеневих метастазів можливе під час первинного обстеження.

Рентгенівські характеристики:

• спонгіозна та медулярна остеома – солітарна патологія;
• куляста або шипоподібна форма;
• утворення знаходиться на кістці на широкій «ніжці»;
• контури новоутворення гладкі та рівні;
• губчаста сітка кістки та доброякісної пухлини взаємопов’язані (переходять одна в одну);
• кіркові шари не порушуються.

Саркома Юінга (кістково-мозкова пухлина) - це доброякісне новоутворення, що розташовується у трубчастих або плоских кістках і складається з остеоїду та незрілої кісткової тканини. У чоловіків ця патологія зустрічається вчетверо частіше (від 10 до 20 років), ніж у жінок.

Рентгенівські характеристики:

• локалізація новоутворення: кортикальний шар діафізів довгих трубчастих кісток (б/гомілкова та м/гомілкова), хребет – в області дуг або остистих відростків;
• морфологічні ознаки: окреме утворення, «гніздо» якого розташовується у кістковій тканині, оточене зоною склеротично ущільненої кістки (зона реактивного утворення кісток);
• звапніння остеоїдної тканини в області ураження.

Хондрома – це пухлина, що формується з хрящових клітин і тканин. Найчастіше вражає трубчасті кістки, кисті. Буває поодинокою та множинною. Стає злоякісною у 5-8% випадків.

Рентгенівські характеристики:

• ураження фаланг, п’ясткових і плеснових кісток (рідше – хребців, передніх кінців верхніх ребер, таза, грудини);
• хондроми «гніздяться» в епіфізах та діафізах (це малі циліндричні кістки); великі трубчасті – метафізарні кістки;
• часто хрящові новоутворення – множинні;
• відсутність симетричності;
• форма хондроми – куляста;
• пухлина розташовується у центрі, здуває кістку зсередини (утворення пов’язане з її кірковою речовиною);
• склад пухлини – прозоре хрящове тло з «острівцями» з вапна або кісткової речовини;
• контури – гладкі (при доброякісному перебігу патології не перериваються);
• гальмування розвитку кістки, її деформація (при поразці епіфізарних хрящів);
• можливе ускладнення хондроми переломом;
• шорсткість кісток.

Симптоми

Для злоякісних пухлин кісток характерні такі симптоми:

• деформація кістки;
• поява кульгавості, обмеження рухливості у суглобі, що належить до пухлини;
• наявність болю, що посилюється вночі (не обов'язкова ознака);
• загальна та місцева температурна реакція (більш характерна для саркоми Юінга);
• наявність глибоко розташованої пухлини, що не зміщується, в м'яких тканинах поблизу кістки.

Стадії саркома кісток

Класифікація використовується для пухлин кісток, що найчастіше зустрічаються (остеосаркома, саркома Юінга, хондросаркома та ін.). Стадія встановлюється на підставі гістологічного дослідження та даних інструментального обстеження (рентгенографія, остеосцинтиграфія та ін.).

1. стадія Усі низько злоякісні пухлини без метастазів;
2. стадія Усі високо злоякісні пухлини без метастазів;
3. стадія Усі пухлини без метастазів з наявністю кількох вогнищ в одній кістці;
4. стадія Усі пухлини з наявністю метастазів у віддалених органах та/або регіонарних лімфатичних вузлах.

Статтю підготував, Василов Валентин Васильович, кандидат медичних наук, магістр медицини.