Головна > Артроскопія суглобів > Артроскопія ліктьового суглоба

Артроскопія ліктьового суглоба

Ліктьовий суглоб - найважливіша складова опорно-рухового апарату людини. Завдяки цьому суглобу людина може рухати рукою, здійснюючи різні види діяльності. Згинання та розгинання, хапання, метання, опора, удар, підняття предметів: всі ці рухи неможливо здійснити без здорового ліктьового суглобу. Будь-які пошкодження ліктя значно псують якість життя людини, заважаючи вести повноцінне повсякденне життя.

Анатомія і особливості суглобу

Особливість ліктьового суглобу полягає в тому, що його потрібно розглядати в контексті трьох окремих кісткових з'єднань, які об'єднані спільною суглобовою сумкою. При наявності болю в ліктьовому суглобі не можна виключати ураження однієї або декількох його частин. Тільки повна діагностика суглоба сприяє точному діагнозу та правильному лікуванню.

Ліктьовий суглоб має три функціональних частини:

• ліктьову, представлену ліктьовою кісткою;
• проксимальну, представлену променевою кісточкою;
• дистальну, представлену великою плечовою кісткою.

Сукупність цих частин забезпечує нормальне функціонування ліктьового суглобу. Поразка однієї частини неминуче призводить до порушення роботи інших складових ліктьового суглобу.

Про процедуру артроскопії ліктьового суглобу

Хворобливість у суглобі - ненормальний стан, що вимагає особливої ​​уваги. Біль і дискомфорт в ліктьовій області - однозначний привід звернутися до лікаря і не затягувати з лікуванням. У складних випадках досить консервативного лікування, спрямованого на купірування больового синдрому, зменшення запальних проявів, відновлення рухливості суглобу та нормалізації загального стану людини. У деяких випадках необхідне прийняття радикальних заходів у вигляді оперативного втручання на суглобі.

Найбільш дієвий та безпечний метод малоінвазивного хірургічного лікування патологій ліктьового суглобу - артроскопія. Проведення операції на суглобі здійснюється досвідченим лікарем з достатніми теоретичними та практичними навичками роботи з артроскопом. Артроскоп являє собою пристрій у вигляді трубочки з відеокамерою та лампочкою на кінчику. Наявність камери та підсвічування дозволяє виводити якісну інформацію про стан суглобу на екран великого монітору. Артроскоп вводиться в порожнину суглобу через невеликий розріз. Поруч роблять ще один прокол для введення інструментів. Таким чином, операція проводиться через два маленьких отвори в області суглобу, які швидко заживають в післяопераційний період, дозволяючи пацієнтові майже відразу повернутися до нормального способу життя.

Артроскопію проводять не тільки для лікування, але й для детальної діагностики пошкоджень ліктьового суглобу. Артроскопію часто призначають у діагностичних цілях при неясних скаргах після проведення оперативних втручань будь-якого виду. Також артроскопія незамінна у випадках, коли є неясна клінічна картина при пошкодженнях кінцівки. Коли інші інструментальні методи дослідження не дозволяють поставити точний діагноз.

Показами до артроскопії ліктьового суглоба є:

• Наявність кісткових розростань суглобових поверхонь, які викликають біль і обмеження згинальних та розгинальних рухів
• Тугорухомість ліктьового суглоба невизначеного генезу
• Ліктьовий бурсит
• Розростання внутрішньої капсули суглоба, що може викликати болі та обмеження рухів
• Наявність вільних хрящових внутрішньосуглобових тіл
• Відчуття хрускоту в суглобі, блокування, обмеження об’єму рухів
• «Тенісний лікоть» - болі по зовнішній поверхні ліктьового суглоба, що посилюється при фізичному навантаженні

Протипоказано виконання артроскопії в наступних випадках:

• Наявність загальної та місцевої інфекції
• Деформуючий артроз III-IV ступеня зі значним звуженням суглобової щілини і деформацією ліктьового суглоба
• Важкі контрактури ліктьового суглоба зі зменшенням розмірів порожнини суглоба

Переваги артроскопії

Артроскопія - сучасна процедура, яка значно полегшує оперативне лікування на суглобах.

Переваги артроскопії:

• швидка й максимально детальна діагностика навіть найскладніших станів;
• малотравматичність;
• швидке відновлення;
• добра переносимість та рідкісні ускладнення;
• можливість одночасного проведення діагностики та оперативного лікування;
• короткий період перебування в клініці.

Статтю підготував, Василов Валентин Васильович, кандидат медичних наук, магістр медицини.